Подорож до хустського замку/ Автор: Олександра Фомін


Літо сповнене пригодами, а емоції завжди позитивні. Кожен з нас мріє про нову подорож та нові враження у цю пору року. Хтось відвідує «заморські» краї. Комусь достатньо маленької відпустки для того, щоб перетворити непримітну історичну пам’ятку на цікаве місце України.
Моя подорож до руїн Хустського замку видалась напрочуд цікавою, хоча очікувалось гіршого. Адже відомо, що цей замок не славиться красою, так як до сьогодні від нього збереглися тільки руїни, та атмосфера, яка кружляє в повітрі, захопить дух будь-кого.

Фото автора

Руїни замку, що височіють над містом Хуст Закарпатської області, багаті на історичні події та осіб, які мали честь в ньому проживати, правити, приймати послів та різних гостей. Та історія — це занадто банально і просто, щоб описати цікаве місце.
Так ось, 14:35 на годиннику, термометр показує +38 градусів в тіні, а ми підіймаємось вгору до головних воріт замку. В цей час дискутуючи з приводу дороги, якою нам довелось іти. Дорога гарно зберегла свій первісний стан, тому висувалось багато версій, які карети могли їздити? З якою швидкістю? Чи зустрічались на дорозі розбійники? Адже навкруги ліс та чагарники. Чи був тут пропускний пункт? Про що свідчило поступове звуження дороги — з двостороннього руху на односторонній. Чи могли придворні дами та принцеси ходити в туфлях по такій бруківці? І які саме туфлі вони носили, щоб вільно пересуватися цим шляхом? І скажу чесно, від цих запитань, що виникали в ході дискусії, в голові вимальовувались картинки, що утворювали кінострічку. З’являлось відчуття ніби машиною часу перенеслись в минуле та спостерігали тодішній час.
Підійшовши до головного входу в замок, стало зрозуміло, що вся краса, яку люд не помічає в місті, там внизу, з кожним кроком відкривається з більш вражаючими масштабами перед відвідувачами стародавніх руїн. Ввійшовши у двір замку, можна побачити краєвиди на найближчі гори, річки та поля, а також все місто із його навколишніми селищами. Зразу відчуваєш себе володарем всіх земель. Влада князів цієї землі була могутньою.

Гуляючи замком та торкаючись стін, які своєю величчю височіють на пагорбі уявляєш, як сотні років тому тут вирувало життя. В той же час роздивляючись місто з висоти пташиного польоту бачиш — ось справжнє теперішнє: у маленькому провулку мама з малечею кудись поспішає, а за містом мчить потяг, де безліч пасажирів думаю про завтрашній день наповнений робочими буднями або ж навпаки довгоочікуваною відпусткою.

Стіни Хустського замку ще в змозі чітко змалювати, те що було в архітектурному комплексі споруди: високі і витягнуті вікна з яких, мабуть, споглядали князі та княжні на свої володіння та на велелюдні площі. Виступи, які окреслюють бувалі тераси, де розгорталися інтриги знаті. Просторі зали, де приймали послів, гостів, або ж навіть проводили пишні бали. Також можна зустріти схеми з фотографіями замку, історією та детальним описом історичної споруди. Та, на жаль, не витримав випробування часом глибокий колодязь, про місце знаходження якого тепер можна тільки гадати. Адже в кожному замку є власний колодязь, зі своєю історію та таємничим підземеллям, куди всі відвідувачі та туристи кидають монетки та загадують бажання, яке обов’язково здійсниться.

Фото автора

Роздивляючись все, що вже зберіглося розумієш — час ні до чого не милосердний. І чомусь у думках виникає безліч гіпотез, щодо того, яка ж найбільш суттєва причинна могла зруйнувати такий величний замок тих часів. Адже географічне розташування споруди дуже вдале.

Хустський замок знаходиться у межах перетину найголовніших торгових шляхів Закарпаття та Європи. Висуваючи власні гіпотези та об’єднавши їх у одну нам вдалося зробити висновок, що сильна руйнація стін відбулася внаслідок завалення всієї величі архітектури у середину, тому що, якби природа і час руйнували замок, то він би зберігся у більш вдалому вигляді. Також чітко вимальовується, що було масштабне завалення всередину і цьому могло посприяти тільки сильні поштовхи земної кори — землетрус, або ж військова сутичка між володарями сусідніх замків чи земель.

Ви, мабуть, уже задаєтесь питанням, а чому саме це місце повинно бути найцікавішим місцем України? Так, це слушно ви зауважили. В Україні безліч замків і чудових місць, які також нічим не гірші від Хустського замку. Та справа в тому, що мова іде про те, яке місце цікаве особисто для в Україні. І це є замок сповнений враженнями про цікавий час та незабутні відчуття, що мені пощастило пережити перебуваючи серед руїн та багатої історії. Також у вас виникне питання, а чому саме ця споруда, що я більше ніде не була? За літній період я об’їздила майже все, що мене цікавило, та основа закладена не в місці, а в тому з ким ви були. Звичайно, прогулянка із екскурсійною групою людей цікава тим, що ви дізнаєтесь історію пам’ятки архітектури, із сім’єю — час проведений разом з родиною і все щоб ви не відвідали сповнене радісними моментами проведеними разом, та коли ти проводиш час з людиною, яка тобі близька — друг/подруга, або хлопець/дівчина, то будь-яке місце в якому б ти не перебувала здавалося б найцікавішим місцем не тільки України, але і світу.
Тому, скажу відверто, найцікавіше місце для людини те, де ти перебуваєш з потрібною людиною чи людьми. І неважливо, чи це руїни старого замку чи природня пам’ятка або просто берег річки, чи озера, де просто добре посидіти і порозмовляти. Так в Україні є безліч цікавих та найцікавіших місць, але остаточно визначити одне з них важко. Адже для кожного це місце повинно бути особливе. Сповнене незабутніх вражень та спогадів. Мрійте, відпочивайте та відкривайте для себе нові найцікавіші місця нашої країни. А я своє уже віднайшла.