Новий рік на Шрі-Ланці

Автор: Яна Опарій

Час на прочитання: 12 хвилин

У категорії: Інші історії


Бінго! Знайшла місце, де люди “не паряться”! Де ніхто нікуди не поспішає, відчайдушність зашкалює, і всім добре просто від того, що мають. Тут у 2004 році пронеслося найсильніше за 50 років цунамі. Щоб побачити це місце, треба завчасно попіклуватися про бюджетний переліт, бажано без пересадок.

Популярний серфінг на Шрі-Ланці. Фото автора

Після двотижневого перебування на Шрі-Ланці, скажу так: ідеальне поєднання “sleep, eat, surf, repeat”.

Країна, в якій:
макаки будять тебе зранку й майже подають каву в ліжко 🙂
забуваєш про солодощі, бо є фрукти й тунець на грилі
найневинніші “розводи на гроші”
правил дорожнього руху не існує
на дорозі перевага слонам і коровам.

Чудовий початок нового року!

Зустрічаємо 2019 рік

Подорож на Цейлон планувала за півроку, відповідно квитки вийшли на

10 000 грн дешевші, ніж за місяць до відльоту. Політ Київ-Коломбо без пересадок триває 8 годин 30 хвилин. Зворотній – 9 годин.

На Шрі-Ланці восьма ранку, тоді як в Києві – 4.30. Після нічного перельоту добре відчуваєш різницю в часі – три з половиною години. Очі злипаються й ледь змушуєш себе вийти з літака. Спекотне повітря відчувається, щойно приземлившись.

Дід Мороз готує тунець до столу. Фото автора

31 грудня 2018 року вперше побачила шрі-ланкійську землю.
Мета “number one” – навчитися серфити, а Шрі в цьому плані найкраще підходила (у наступній частині про серфінг розкажу детальніше чому).
Мета “number two” – відсвяткувати Новий рік біля Індійського океану.
Відтак, поселилася на два тижні в місті Унаватуна у віллі “surflancecamp”, де у вартість входило не лише проживання, а й уроки серфингу.

В останній день року тут активненько. Зранку – святкування у вигляді ритуальної ходьби, назву її так. Увечері – переповнений центр міста.
Загалом, Новий рік на Шрі-Ланці схожий на український, тільки з пальмами й океаном.
Натовп людей в клубах і барах, постійні затори, починаючи з 22.00 й до ранку. Ближче опівночі люди кучкуються й чекають салюту, а коли він починається, стає страшно. Бахкає так, що закладає вуха й через 5 хвилин нічого не чуєш. Феєрверки злітають вздовж всього берегу Унаватуни прямісінько над головою, під ногами, повз плечей. Залишається присісти, закрити голову руками й чекати, поки все скінчиться. Місцеві радіють, а туристи думають, якби не згоріло волосся й одяг. It’s Happy Ner Year on Sri-Lanka.


Що цікавого на Шрі-Ланці?

Прокинулась на пляжі 1 січня з думкою “Прекрасний початок року. Треба купити крем від опіків”. Незважаючи на те, що в перший день я згоріла, подорож ставала дедалі цікавішою.

Найвідоміші і, мабуть, найпрекрасніші місця Шрі-Ланки розмістилися в центрі острова. Побачити їх за два тижні можна, але проживаючи десь поблизу столиці країни Коломбо. Усвідомивши це, заспокоїлася й сконцентрувалася на заняттях серфінгу й відвідуванні найближчих міст.

Варто відвідати:

Велігама. Найпопулярніше місто для серферів. Фото автора

Сігірія
Водоспад Рамбода
Водоспад Бамбараканда
Пік Адама
Малий пік Адама
Місто Елла і дев’ятиарочний міст
Рибаки на жердинах у бухті Велігами
Найпівденніша точка Шрі-Ланки, маяк в Дондрі
Форт Галле
Храми Будди по всьому острову
Слоновий розплідник недалеко від Канді
Чайні плантації
Рисові плантації
Хіккадува

Мені вдалося побачити лише половину з цього. Наступний візит на острів запланує не менш, як на місяць, і з довгим маршрутом на мопеді.


Те, з чого варто було почати! Дичина на острові!

Так, вона є й різна. Головне правило поводження – нічого, що рухається, не чіпати руками. І все буде ок.
Ось топчик тварин, яких я зустрічла на острові.

Слон – йшов по дорозі під час фестивалю, а ввесь транспорт чекав півгодини.
Баран – просто кудись йшов, мабуть, ображений, що не взяли на фестиваль.

Акула – жартую 🙂 Але, кажуть, білих безпечних акул можна побачити в океані під час дайвінгу.

Знахабнілий пішохід Варан. Фото автора

Корова – місцеві тримають у господарстві корів, вони пасуться в пальмових лісах з високою травою. Такі ж, як і в Україні 🙂
Летюча лисиця – літає над містом увечері й уночі, схожа на летючу мишу, але більше й з довшим носом.
Пальмові білки – бігають скрізь, це логічно, бо пальм багато. Схожі на бурундуків. У нашій віллі були постійними гостями, але людей вони не чіпають.
Макаки – теж часті гості в нашій віллі. Якось о шостій ранку прокинулася від того, що хтось стукає по даху. “Дощ”, подумала й вийшла глянути. Виявилися, макаки. Вони лякливі, одразу тікають, не встигаєш сфотографувати.
Змії – одного разу заповзла в сусідню кімнату через вікно на другому поверсі. Дівчина прокинулася від шарудіння пакету. Злякалася людей – і поповзла назад. Їх небагато в місті, частіше зустрічаються в лісах.
Варан – от цей скрізь повзає. Величезна ящірка, особливо любить переходити дорогу в незазначених місцях. Безстрашний. Боїться людей, машин і собак, бо ті його гонять і постійно гавкають.
Ящірка – друг варана. Заходить часами на обід до кафе, ресторанів, так, глянути собі цінник і піти далі.
Собаки – майже у кожному подвір’ї. Собака в домі захищає від різної дичини, тому котів тут зустрінеш рідко. А, може, й не тому. До сих пір не з’ясувала, чому на Шрі-Ланці так мало котів. Хто знає, напишіть, будь ласка.
Черепахи – плавають не на всіх пляжах. Не акула, але якщо не знати про них, і плаваючи побачити гігантську черепаху під водою, від неочікуваності можна й у штани накласти.
Здається, усіх носиків-курносиків згадала. Морських їжів не рахувала, бо зустрічаються рідко й під водою. Треба бути обережними, бо як залишать голки в нозі, тиждень не зможете витягти.


Дороги, бездоріжжя, хабарі…

Скажений автобус. Авторитет на дорозі. Фото автора

Скажений автобус у Шрі-Ланці. Фото автора

На Шрі-Ланці можна пересуватися на мопеді, тук-тук, велосипеді, машині й потязі.
Або ж на цьому “біг босі”. Це Crazy Bus.
Йому дозволено все: виїжджати на зустрічну полосу, обганяти не за правилами, посувати мопеди й тук-тук до узбіччя.
Це авторитет серед місцевого транспорту.
Тому його бояться не лише туристи, а й місцеві.

Наскільки багата країна, можна зрозуміти по хабарях, які беруть “даїшники”.

Зі шріланкійцями завжди можна домовитися.
Знайомого зупинили через водіння мопеду в нетверезому стані. Попросили 5 тисяч рупій ( 27 $). Зупинилися на 2 тисячах (11 $), і це дуууже мало.

Якось ми поверталися з екскурсії в двох машинах. У першому тук-тук – нас троє з водієм Мітяєм. У другому – наші друзі.

Друзів зупиняє ДАІ-шник. Я це помічаю.
– Міть, там наших зупинили.
– Блін, у Вані немає прав.

Мітя бере свої права й непомітно підбігає до другої машини (якщо її можна так назвати). Підкладає права на сидіння. Ваня, який уже вийшов і говорить з поліціантом, це помічає, робить вигляд, що згадав про документи, бере права й показує. Службовець дивиться, усміхається, віддає й бажає “good luck”. Ми ж успішно доїжджаємо без прав, а Ваня не заплатив штраф.
Мітя з довгою бородою, Ваня – без. Ми для шріланкійців аж настільки схожі.


Що їсти на Шрі-Ланці, крім фруктів?

Стрінг Хопперс – традиційна страва на острові. Фото автора

Якщо ви бажаєте замовити їжу з додатком чогось, або навпаки без чогось, то краще про це сказати офіціантові тричі, і, скажімо, не “without shugar”, а “NO SHUGAR!!”.

Мені траплялося кілька разів отримувати не те, що замовила. Замість овочей в тісті – тістечко “манго в шоколоді”, замість врапу з овочами – салат. Особливо, це стосується традиційної кухні, коли туристу від початку невідомо, як виглядає страва. Шріланкійці полюбляють робити з вас дурнів, а тоді самі “падають на дурня”, мовляв “ой, я неправильно зрозумів, сорі, або я неправильно порахував, забув скільки коштує врап, думав на 200 рупій дороже, а виявилося, Ви уважніші, ніж я”, ну або щось у тому стилі.

Це я пояснюю тим, що для них ТУРИСТИ – НАЙБІЛЬШЕ ДЖЕРЕЛО ДОХОДІВ.

Порівняно з Тайландом, їжа мені здалася не такою гострою, принаймні, завжди є великий вибір негострих страв. Може, тому що все більше підлаштовуються під туристів. Часто європейці сюди приїжджають і відкривають свої кав’ярні, не завжди витримують тиску місцевих і закриваються, але якщо “виживають”, то туристи туди повертаються знову й знову.

Рахунок приносять одразу з 10% чаєвих, і так у кожному закладі.

Що варто спробувати, або що спробувала я й не отруїлася
Роті – коржі з рисової муки з солоною або солодкою начинкою. Схожі на шаурму, але зовсім інші за формою й на смак.
Стрінг хопперс – також з рисової муки. Майже вся традиційна кухня тут з рисової муки. І недивно. Яйце в тісті подається з різними соусами, гумусом, якоюсь аджикою.
Котту – мікс чогось невідомого, але смачного 🙂
Стейк тунця на грилі!
Креветки на грилі!
Фрукти в необмеженій кількості!
Любителям алкоголю буде на Шрі-Ланці тяжко – нічого особливо. Пиво, мабуть, найсмачніше.

Окрім спорідненої південноіндійської кухні, стіл Ланкійський доповнили арабська, португальська, англійська, голландська, китайська, полінезійська і малайська кухні.


Must have зробити на Шрі-Ланці

Фільм на березі океану. Фото Вови

В Унаватуні познайомилася з Вовою. Він об’їздив півсвіту, а минулого року – усю Індію за місяць. У Вови була мрія – подивитися фільм “Товариство мертвих поетів” на березі Індійського океану. Для цього він узяв із собою у подорож портативний проектор. Залишалося знайти екран.

Вові вдалося здійснити мрію. Купив білу простінь, палки, мотузку, облаштував кінозал і вуаля. Здивований рибак, що проходив повз, на своєму пляжі, мабуть, такого ще не бачив 🙂

Шрі-Ланка – місце, де хочеш-не хочеш, плануєш-не плануєш, а мрії здійснюються.

Отож, будете в цій країні, раджу:

Поводити тук-тук – done. Фото автора

Сходити на йогу
Скуштувати каву
Покормити черепаху
Зустріти схід сонця на дошці

Піймати на сході хвилю
Спробувати топчик дивних фруктів (авокадо, ананас, банан, дуріан, кокос, манго, рамбутан, папайя і т.д.)
Приготувати стейк тунця на грилі
Сходити на масаж
Поводити тук-тук без водійських прав
Зустріти варана й подивитися йому в очі
Подивитися фільм на березі океану
Пожити в селі острова
Купити зелений чай з манго

Поторгуватися з місцевими


Хроніки Шрі-Ланки

У форті Galle між стінами сидять молоді люди й цілуються. Може, колись цей форт і служив для захисту, але зараз це більше схоже на місце для побачень. Виявляється, ланкійцям заборонено цілуватися на вулицях, тому вони тут ховаються й прикриваються парасольками. Виглядає досить романтично.

***
Малий ланкієць, років п’яти, помітивши варана на вулиці, починає бігти до нього, щоб схопити.
По дорозі заливається сміхом. Вочевидь, подібна ідея його дуже тішить.
Варан відчувши небезпеку, прискорюється наскільки можливо й звертає до узбіччя дороги в траву. Хлопець не втрачає надії погратися з вараном.
Роздається крик! Білошкіра пані, що йшла на зустріч варану й хлопцю, помічає величезну ящірку, й тікає в інший бік.
“Туристка” – подумав вкрай наляканий варан і зник у траві.

***

Шріланкійці. Шкільна форма. Фото автора

Іду дорогою, настільки вузькою, що машини притискують тебе до заборів.

-Хелоу, мадам! – усміхнений дід у спідниці й босий махає із двору.

-Хелоу, – усміхаюсь ввічливо я.

Іду далі. Три хвилини згодом.

– Хелоу, мадам, – мале дівча вибігло назустріч і махає перед носом рукою.

– Хелоу, – уже без усмішки відповідаю.

Іду далі. Підїжджає тук-тук.

– Таксі, мадам?

– Ноу.

– Таксі, мадам?

Видихаю, підвищую голос.

– Ноу!

– Вай, мадам? Таксі, мадам?

Мені стає смішно, здаюсь, і вирішую доїхати на тук-тук.

Шріланкійці досягають свого.

***

– Скільки коштує чай? – питаю, щоб взяти на подарунок.

– 4000 рупій.

– Давайте за 800? – прошу, знаючи місцеві приколи.

– А давайте.

Накоротший торг.


Дивних ситуацій траплялося вдосталь, і через тиждень уже нічому не дивуєшся. Ані людям, вчинки яких не підлягають під твої шаблони, ані океану, який кожного дня змінюється не за прогнозом, ані тваринам, яким ти нецікавий.

Шрі-Ланка – прекрасний спосіб перезавантаження. Подорожуючи по Шрі-Ланці, ідеш в ногу з часом. І ніхто нікого не опереджає. Усе гармонійно дихає разом з твоїм тілом. Здається, світ створювався для тебе, твоїх очей, вух, твоїх легень.
Рух хвиль, кольори, запахи фруктів, океану, мокрого купальнику… Як же комфортно рухатися з таким світом!
Де немає обставин, запізнень, відчуття втраченого…
Приємно, і водночас дивно, відчувати себе частиною гармонії. А потім закінчується відпустка й настають дні, коли перестаєш іти в ногу з часом, і думаєш, де ж я “накосячила”?


Більше фото й відео в моєму Інстаграмі – https://www.instagram.com/janaoparij/

Хто збирається на Шрі-Ланку й потребує додаткових контактів людей, які організовують екскурсії, або де можна зняти кімнату, пишіть. Поділюся тим, що маю.