Перший марафон: що то за холера

Автор: Яна Опарій

Час на прочитання: 8 хвилин

У категорії: Stories з України


Мене звати Яна. Мені 27 і в мене алергія на лейкопластир. Коли шкіра на ногах починає змінювати колір, твердіє й вкривається висипом, бігати неможливо. Знали про таку алергію? От і я не знала, а тоді ХОП – і за два тижні до марафону дізналася! 

Невдалий початок для історії про досягнення цілей й мотивацію, але не хвилюйтесь, алергію вилікувала й вдало стартувала на марафоні.

Порівняно з попередніми, цього разу підготовка до забігу йшла за планом. Помірні тренування, правильне харчування й більш-менш здоровий сон. Це був мій перший марафон і я розкажу, що робити, аби кайфонути під час довгої дистанції, будучи лінивою, невідповідальною й дуже зайнятою персоною.

Якщо ви не бігаєте, а лише шукаєте відповіді на таке глибокофілософське, як: “Навіщо бігати за гроші?!/Можна ж безкошовно самому бігати, в чьом прикол?!/Навіщо бігти 42 кілометри, коли можна 4-5 й користі більше?” Відповідь буде й вона вас влаштує. Слово пацана. З четвертого поверху, що не бігає.

Пробігла марафон, бо в будь-якій незрозумілій ситуації я взуваю кросівки й біжу, а незрозумілих ситуацій в моєму житті через край.

Ранок перед стартом. Фото автора

Ідея впала не з неба, а давно визрівала. Два роки тому я пробігла перший півмарафон в Одесі, півроку тому – 30 кілометрів в Будапешті, чому б не спробувати врешті 42?

Більше двох тисяч людей стартували зі мною 13 травня в центрі Києва. Це свято ввійде в історію, як день з ідеальною погодою для бігу. Щоб завжди бігунам на довгих дистанціях випадала така погода – ідеальна! Прохолоду, легкий вітер й свіжість я зацінила на старті, а ще більше – на фініші. Думаю, погода неабияк вплинула на мій результат.

Ідеальний план підготовки до першого марафону

Його не існує.

Тому назву цей розділ – Ад і Рай під час підготовки до першого марафону.

Можна перечитати купу спортивних блогів, слухати лекції супер-пупер бігунів, але ніхто не дасть гарантії, що вам підійде саме той чи інший графік тренувань. Тому, краще самому скласти оптимальний, базуючись на досвіді попередніх пробіжок, підібрати комфортний темп й ефективні вправи.
Для впевненості прочитайте 5-6 статей про біг, виокреміть ті пункти, які вам близькі й спробуйте втілити в свої тренування. Якщо виникнуть труднощі з підбором вправ, походіть на тренування спортивних бігових клубів.
Та ніхто краще за вас не знає, що й коли вимагати від свого організму. З ним, як зі стилем одягу. Якщо ви раніше купували шляпку з широкими полями й знаєте, що вона вам личить, побачивши подібну наступного разу, ви зможете купити її, навіть не приміряючи. Якщо ви організуєте для свого тіла ідеальний план тренувань, то далі буде простіше й кожен забіг даватиметься з більшим задоволенням.

Спортивний одяг для бігу. Фото автора

Скільки готуватися, щоб добігти до фінішу

Два місяці достатньо, щоб пробігти з легкістю марафон. За умов, якщо до цього – ви хоча б трохи бігали (каталися на велосипеді, плавали, або хоч зарядку вранці робили), і взагалі активно проводите час, ходите, знаходитесь кожного дня на свіжому повітрі, не бухаєте, більш-менш тримаєтеся в спортивній формі й нормальній вазі.

Готуйтеся, що ДВА МІСЯЦІ підготовки, доведеться пожити не так, як завжди.

Перший місяць – я бігала майже кожного дня, лише один день в тиждень відпочивала, замінюючи прогулянками. У день пробігала – 8-12 км.

Другий місяць – оберти скинула. Бігати дозволяла собі не кожного дня, але з більшим кілометражем. Якщо планувала кількоденну поїздку, надолужувала після повернення або перед від’їздом. Після пробіжки залишала час на стрибки на скакалці.
Бігаю я з 11 класу (не рахуючи зим, які філоню), тому більш-менш вивчила, як організм реагує на денні й вечірні пробіжки. Денні мені даються важче, вечірні – активніше. Якщо сильна кріпатура після попередньої ранкової пробіжки, наступного дня біжу ввечері. Тіло встигає трохи відпочити й увечері темп швидший. Перед марафоном денні й вечірні тренування чергувала.

ПОРАДА: прислухайтеся до свого тіла! Не насилуйте його.

Щоб такого з’їсти бігунові

Овочевий суп з лососем. Фото автора

Ну ви розумієте, що раціон під час підготовки, не королівський, тобто обмежений. Більше білків, менше вуглеводів.
Я не їм м’ясо, але рибу кілька разів протягом двох місяців куштувала. Нажимала на яйця, салати, овочі, фрукти, гречку, молочку (творог, рідко ряжанка, без сирів, кефірів, йогуртів і т.д.), чорний хліб або хлібці в обмежених кількостях.

Від чого НАПЕВНО доведеться відмовитися перед забігом

Від нічних посиденьок з друзями, алкоголю, паління (кальяни теж рахуються),
Від того, що зможете ефективно працювати протягом всього дня й ввечері присвячувати час на саморозвиток. Якщо ви добре тренуєтеся, то в сон клонить вже після 14 дня. У цьому складність, доводиться закидуватися кавою.

ПОРАДА: забудьте про смажене, жирне, газоване, солодке й випечене!

Якщо ви ніколи до цього не бігали й вирішили “а чом і ні?”

Вірю в те, що можна без тренувань й підготовки пробігти марафон, але наврядчи без негативних наслідків. Більш за все, вам не сподобаєтья ця тривала пробіжка.
Без належної підготовки всі 42 кілометри бігти в кайф неможливо. Відчуття під час забігу підготовленого й непідготовленого – різняться й дуже.

Знаю з досвіду першого півмарафону в Одесі. Кому цікаво, можна прочитати про цю жесть.


Читайте також “ДЕВИЧНИК” В ОДЕСІ


Правда така: чим більше ти готуєшся – тим більше задоволення отримуєш від забігу.

Марафон недільного ранку в центрі Києва – пізнавальний

Бігла, щоб прибігти й відібрати медаль. Фото автора

  •  Вивчила курс долара в усіх обмінниках, зрозуміла, що менше 25.50 ще не впав
  • Вкотре переконалася, що реклама в столиці нікудишня, ніякого креативу, усе сіре й банальне.
  • Цікавий факт: бруківка розвантажує ноги.
  • Під час довгої дистанції краще пити воду, а не тоніки. Не забувати змочувати обличчя водою.
  • Драйвова музика – 50 % успіху й вдалого фінішу!
  • Одягу має бути якнайменше! Бажано – шорти й майка. ОБОВ’ЯЗКОВО перевірені кросівки. На голову – пов’язка або кепка.
  • Гелі реально відкривають друге дихання. У гелі я не дуже вірила, бо здавалося, що це на зразок звичайного перекусу, від якого ще більше хотітимеш їсти. А навпаки, відчувається бадьорість й сила в м’язах. Порівняти це відчуття не маю з чим, це щось нове з мого досвіду. Два гелі я випила за годину до фінішу.

Навіщо це все?

Усю дистинцію я бігла, зупинялася тільки ковтнути води. Не тому, що я залежала від хорошого результату (чесно кажучи, я забила на час, навіть на годинник лише двічі подивилася під кінець). Не зупинялася з кількох причин: бо знаю свій організм – він входить у звичний темп, і коли йому дати слабинку, йому сподобається і бігти він вже не буде ? ; по-друге, у прогнозі стояв ливень, тож треба було встигнути не намокнути.

Учасник з букетом

Усі 42 кілометри всміхалася, бо мені не терли кросівки, не хотілося в туалет і мала офігенний плейлист. На 40-ому кілометрі, виявилось, можна мати сили ще й танцювати в ритм музики. Дивувалася іншим учасникам, які мене обганяли. Чоловік з букетом конвалій, який, мабуть, купив по дорозі й віддасть комусь на фініші. Жінка зі вставленим залізним протезом на правій нозі бігла півмарафон. Літні марафонівці, які далеко не поступалися молодим. І кожен мав якусь мотивацію.

Мені мало про що думалося. Якщо в Будапешті 30 кілометрів я обдумувала план дій на майбутній рік, то цього разу зосередилася на своєму тілі. Усю дистанцію прислухалася до серця, дихання, ніг, рук, м’язів.
І от що усвідомила. Довга дистанція – це така собі школа порозуміння зі своїм тілом. Ти починаєш уважніше слідкувати за ним, як реагує на продукти, на погоду, від чого м’язи міцнішають, як шліфується координація, швидкість, витривалість. Скільки потрібно сну, як впливають фізичні навантаження на розумову діяльність, на сприйняття оточуючого вцілому. Стільки живеш зі своїм тілом, а так мало про нього знаєш і зовсім його не слухаєш.

Прибігла я п’ятою у своїй категорії й дванадцятою – серед всіх жінок-учасниць.

Тричі починався дощ. Легкий, весняний дощ. Змочував футболку, шорти, волосся, щоки. Робив цей забіг більш мотивуючим й кайфовим.

P.S. Алергія на лейкопластир, до речі, передається генетично. Будьте пильними.

  • Christina Deyneko

    аж самой захотелось пробежать первый марафон в своей жизни, но боюсь что лень и любовь к Нутелле сильнее:)

    • Jana Oparij

      🙂 увеличивай время пробежок.
      Когда бегаешь больше часа, воооообще не хочется Нутеллы, бетон воды бы 🙂
      Я в тебя верю! У тебя уже почти все есть для марафона 🙂