Про Брюссель, парламент і таємне бажання

Автор: Яна Опарій

Час на прочитання: 6 хвилин

У категорії: Stories з Європи


Приблизно в цей час у грудні кілька років тому я потрапила до Брюсселю. Завжди подобалося, як стильно назване це місто, але поїхала я туди не через симпатію до назви, а в складі польської делегації журналістів. 

Від Варшави до Брюсселю 1 300 км і дві години польоту. І це прекрасно, тому що в аеропорту можна побачити європейських депутатів ще до сесії. Летимо з ними разом економ-класом.

Ніхто нікого не знімає на приховану камеру й не оглядає, у чому вдягнений. Депутати без охорони. Вітаються до знайомих журналістів, питають про справи. Бажають продуктивної поїздки й сідають на літак.

У Брюсселю можна опинитися з кількох причин:

  • заблукати
  • проїжджати навпростець до іншої країни, наприклад, Люксембургу
  • цілеспрямовано прибути в ділових справах до Європарламенту.
Palac in Brussel

Головна площа в Брюсселю. Фото автора

Власне з останньої причини опинилась в Брюсселю і я. Групі польських журналістів організували візит до Європарламенту на останню сесію перед новим роком, де мали приймати бюджет і обговорювати дві сотні нагальних питань. Дві сотні – до речі, без перебільшень. Оскільки, тоді я працювала в польському виданні, подала заявку й мене акредитували.

З населенням 164 тисячі Брюссель, вона ж Брукселя польською, вона ж столиця ЄС, не вражає масштабністю й визначними місцями. Мешканці по вулицях дуже не гуляють, а ввечері, як це нормально для європейських міст, о сьомій-восьмій у місті зовсім тихо.

Саме під час парламентських сесій в Брюсселю населення трохи збільшується, та лише на кілька днів. Не знаю, чи радіють з цього приводу місцеві, бо так їм взагалі б сумно було, але, як чують, іноземну мову, усміхаються.

Головний корпус Європарламенту в Брюсселю. Фото автора

Ну ви знаєте, що штаб квартира парламенту офіційно знаходиться в Страсбурзі, про який я вже писала в “Блозі на чемоданах”, але більшість зустрічей і сесій проходить в Брюсселю. Ще є Люксембург, де знаходяться бібліотека, секретаріат, там же зберігаються всі документи.

Також, ви напевно знаєте, що парламент з’явився раніше, ніж Європейський союз, ще в 1952 році, тоді, як союз 28 демократичних країн повстав 1993-ого після підписання Маахстритського договору в 1992 році.

Та дуже не переймайтеся, якщо вперше про це чуєте. Європейчики теж не все знають про їхній союз. Була свідком, як аспіранти політології в польських вишах ставлять викладачу перелік питань стосовно того, чим взагалі займається парламент і як з ним взаємодіють інші інституції.

Але розібратися в цих питаннях варто кожному українцю, бо нашим же представникам влади, може, років через 40 доведеться там сидіти.

Чому кожному українцю варто побувати в Європарламенті

Зал засідань – побачити, як буває інакше

sala sesji

Зал засідань в парламенті. Фото автора

Під час цієї поїздки, у кожного журналіста була завчасна акредитація, тому перепустки нам видали швидко. З ними можна відвідувати всі корпуси парламенту. Сесія почалася о 8 ранку і забігаючи на перед, скажу, що тривала до пізньої ночі.
Крім сесії у програмі для журналістів планувалися зустрічі з окремими євродепутатами від Польщі, екскурсії і вільний час на спілкування з іншими послами, якщо була потреба для написання матеріалу.

Отже, на сесію з’явилися не всі 753 депутатів, які є в переліку на сайті.
Почали з еко-питань. Виступають, дискутують по регламенту. Дивлюся я на цих людей й намагаюся уявити поруч з ними кількох яскравих особистостей з Верховної Ради. Так і не уявила. Ну є незадоволені в прийнятті рішень, ну підвищують голос одне на одного, але кулаки ніхто не показує. А, може, перед новим роком просто настрій хороший мали.

Коли я знайомилася з прізвищами євродепутатів на сайті парламенту, звернула увагу, що їхні фотографії дуже відрізняються від фотопортретів українських народних депутатів. Більшість наших представників влади (крім жінок) така незадоволена. Чому? Бо змусили фотографуватися, бо змусили працювати в Верховній Раді, чи тому, що в країні економічне й політичне становища в занедбаному стані. От порівняйте.

Євродепутати 

Народні депутати України

Європарламентарій – щоб побачити роботу парламенту зсередини

Європарламентарій. Фото автора

Що таке парламент, навіщо, як діє, хто приймає закони, хто керує, як пов’язані між собою інші інституції, бюджет – усе на картинках, цифрах й інтерактивних прикладах.
Береш слухавки з приймачем і йдеш в цікавій формі вивчати, як працює інституція.

Екскурсія записана на 24 мовах , і може тривати хоч цілий день. Залежить від того, як швидко ти втомишся. Мені найбільше сподобалися тумби на колесах. Коли водиш ними по карті світу, намальованій на підлозі, то на екрані цієї тумби з’являються всі цікаві факти про країну, на яку наводиш тумбу.
Приходять до цього музею сім’ями, шкільними класами, студентськими групами. Завдяки технологічному оснащенню вивчення історії стає захопливим, тому діти легко включаються в ігри, де пропонується побути депутатом і прийняти важливі рішення для країн ЄС.

Імітація парламентської сесії в грі. Фото автора

Ну раз вже давно існує мода порівнювати все з європейським, то буду модною й скажу, що такий музей в майбутньому, коли вирішаться більш важливі питання, у Верховній Раді не завадив би.

Європарламентарій в Брюсселю працює кожного дня, і для його відвідування не потрібно завчасно акредитовуватися чи мати дозвіл.Квитки можна купити на місці.

 

 

Музей європейської історії

Радіостудія в парламенті. Фото автора

Чудове місце, щоб більше дізнатися про історію Європи загалом, науку й відкриття в ній. У музеї організовуються вистави, експозиції, наукові вечірки. Вхід сюди безкоштовний. Тож будете проїздом в Брюсселю, завітайте.

Також нам показали, як працюють журналісти парламенту, особливо гаряче їм під час сесії, як оснащені їх теле-, радіостудії, як виглядає запис новин, монтаж, переклад на всі мови. Гігантська робота й чітко налагоджена система!  Та що казати, свою справу знають, якщо до Євросоюзу інші країни Європи просяться.

Під Новий рік у Європарламенті. Фото автора

У цьому хаосі під час парламентської сесії спокійною залишається лише новорічна ялинка, що стоїть в головному корпусі. Усі повз неї бігають і бігають, бігають і бігають. Не можуть вирішити, які подарунки під нею до нового року залишити.

Пам’ятаю, як залишила під тією ялинкою побажання, щоб в Україні зараз же закінчилася війна. Два роки минуло. Отак і вір у дива. Загадуйте свої бажання правильно, уточнюйте дату й рік, а, як треба, то й годину.

 

 

 

Ось цікаві посилання до слова:

Відвідати музеї Європарламенту

Офіційний сайт Європарламенту